it cz lt rb
ua fr pl en
se by
Nov 15

002

001

Тэгі: ,


13 Responses to “нясьвіж. дом на рынку. 1721 год”

  1. 1. Дзяніс Салаш Says:

    Нядаўна даведаўся, што “Рынак” – гэта не наш “рынак”… “Рынак” – гэта замкнутая плошча (паходзіць ад герм. rіng, замкнутае кальцо). Таму правільней пісаць “Рынак” з вялікай літары: дом на плошчы Рынак, дом на Рынку. Тое ж самае ў Горадні, Кракаве. У нас найчасцей так называліся галоўныя плошчы гарадоў . Найчасцей былі квадратнымі.

  2. 2. labadzenka Says:

    а мне чамусьці здаецца, што рынак і плошча — гэта ўвогуле сінонімы (польск. рынак — сінонім пляцу). відаць, і тут ад польскага пайшло. таму пляц рынак — гэта масла масьлянае.
    зразумела, да рынку (базару, кірмашу) ніякага дачыненьня гэта ня мае.

  3. 3. Дзяніс Салаш Says:

    Знайшоў на Вікі.

    Rynek (urbanistyka)

    http://pl.wikipedia.org/wiki/Rynek

    —–

    Rynek – plac wytyczany w centrum miast od średniowiecza do XIX w. Rynek był przestrzenią wymiany handlowej i miejscem, w którym zbiegały się drogi prowadzące do miasta. Lokalizowano przy nim siedzibę władz municypalnych (ratusz), a w jego pobliżu najczęściej także główną świątynię miasta. Na terenach dzisiejszej Polski układ przestrzenny rynku, jego funkcja i zadania związane były z przyjęciem prawa niemieckiego (najczęściej magdeburskiego). Inne zabudowania typowe dla rynków to sukiennice, kramy i ławy chlebowe, waga, a także pręgierz i studnia.

    Rynki były najczęściej wytyczane na planie czworokąta, choć niektóre z nich posiadają np. formę trójkąta (w Białymstoku, Jaworznie, Brodnicy, Łowiczu), bądź rozszerzającej się ulicy (Środa Śląska, Niemodlin). Od czasów renesansu projektowano niekiedy symetryczne rynki wielokątne (np. sześciokątny rynek w Krynkach, ośmiokątny rynek Nowego Miasta w Łodzi)

    Słowo rynek pochodzi od niemieckiego terminu Ring (dosł. “pierścień”), który pojawił się na ziemiach polskich wraz z przeprowadzanymi lokacjami na prawie niemieckim. Niemieckim odpowiednikiem słowa rynek jest jednak Markt bądź Marktplatz. Ring oznacza specyficzny rodzaj rynku z umieszczonym po środku blokiem zabudowy.

    ——
    А тут фота розных плошч, што носяць назву “Рынак”.

    http://pl.wikipedia.org/wiki/Kategoria:Rynki_miejskie_w_Polsce

  4. 4. Дзяніс Салаш Says:

    а мне чамусьці здаецца, што рынак і плошча — гэта ўвогуле сінонімы (польск. рынак — сінонім пляцу).

    Ага, можа толькі больш правільна, што пара сінонімаў – гэта Рынак і Ратушная плошча.

  5. 5. labadzenka Says:

    Дзянісе, нават з прыведзенага Вамі тэксту вынікае, што рынак — гэта не назва, а катэгорыя, від плошчы. Нездарма ёсьць выраз “rynek glowny” — значыцца, што ў горадзе, дзе цягам часу магло сфармавацца некалькі цэнтраў (прымеркаваных да ратушы, касьцёлу і гд) мог быць яшчэ і “рынак негалоўны” 😉

  6. 6. Дзяніс Салаш Says:

    Дзянісе, нават з прыведзенага Вамі тэксту вынікае, што рынак — гэта не назва, а катэгорыя, від плошчы.

    Так, але калі назва замацавана як афіцыйная, дык мусіць пісацца з вялікай літары. У Нясвіжы гэта была афіцыйная назва плошчы. Раней.

    А вось прыклад тэкста пра Вроцлаўскі Рынак. З вляікай літары таксама.

    Z biegiem czasu wokół Rynku powstały kamienice patrycjatu, a około połowy XIV wieku utworzyły ciągłe pierzeje i nastąpiło utrwalenie podziałów własnościowych.

    W XIX w. przez Rynek poprowadzono linie tramwaju, najpierw konnego, a później także elektrycznego. Tramwaje kursowały przez Rynek do połowy lat 70. zeszłego stulecia, gdy przeniesiono je na Trasę W-Z. W latach 1996-2000 wyremontowano nawierzchnię Rynku, ostatecznie zamykając ruch samochodowy po jego wschodniej stronie, jak również odnowiono większość elewacji.


    А вось пра Львоў:

    Другі дзень фэстывалю пачаўся з выступаў фолькавых гуртоў на плошчы Рынак.

    А вось нехта на адным з форумаў слушна заўважае, што:

    “ў Львове на Рынкавая плошча, а Плошча Рынак. Збудаваная ў форме кола, яна была названая па-нямецку Рынґ, што пазьней у народзе трансфармавалася ў Рынак.”

    Дарэчы, здаецца, што ў Нясвіжы плошча таксама цяпер не Рынак завецца, а Рынкавая, што памылкова.

  7. 7. Дзяніс Салаш Says:

    Во, высветліў, што плошча нават і Рыначнай не завецца, а Цэнтральнай. 🙂

  8. 8. vedmo4ka Says:

    переход собственных в нарицательные – нормальное филологическое явление. Раньше Рынок было с большой, сейчас уже уместнее писать с маленькой.

  9. 9. Дзяніс Салаш Says:

    Раньше Рынок было с большой, сейчас уже уместнее писать с маленькой.

    Ага, постмадэрнізм у дзействіі…

  10. 10. vedmo4ka Says:

    Ничуть)) Даже плюшкин тоже стал маленьким)) Зато Президент с большой. ))))живой развивающийся язык. Просто поддерживаю Глебовское рынок с маленькой.

  11. 11. vedmo4ka Says:

    А верующие, например, в отличии от метафизиков, с большой пишут слово БОГ. Вообще, в филологии тема собственных и нарицательных дается весьма расплывчато, и у разных авторов по-разному. потому ежели вам дорога площадь Рынок – никто не будет против.

  12. 12. vedmo4ka Says:

    Ведь они есть в Гродно и Кракове, потому наблюдается некая типичность.

  13. 13. Дзяніс Салаш Says:

    Тут ціпа з сябрам паразмышлялі, дык вырашылі, што ў выпадку з Нясвіжам мусіць быць праведзена цэлае даследванне, ці была назва “Рынак” усталяваўшайся уласнай назвай ці не. У Менску, Горадні гэта дакладана, а вось у Нясвіжы трэба разбярацца. У Менску Высокі (Саборная плошча з 1866) і Ніжні Рынак.

Leave a Reply